кон'югація

кон'югація
-ї, ж., біол.
1) Процес запліднення; злиття (тимчасове) двох клітин або одноклітинних тіл для запліднення.
2) Клітинний контакт мікроорганізмів, під час якого здійснюється перехід генетичного матеріалу однієї клітини в іншу.
3) Попарне з'єднання хромосом.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "кон'югація" в других словарях:

  • кон'югаційний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • кон'югація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • кон'югаційний — а, е. Стос. до кон югації …   Український тлумачний словник

  • кон'югувати — у/є, недок. Здійснювати кон югацію …   Український тлумачний словник

  • амфітена — и, ж. Фаза мейозу, для якої характерний початок кон югації хромосом …   Український тлумачний словник

  • асинапсис — у, ч. Відсутність кон югації хромосом у мейозі …   Український тлумачний словник

  • парасиндез — у, ч. Кон югація гомологічних хромосом у профазі першого поділу мейозу …   Український тлумачний словник

  • пахінема — и, ж. Третя стадія профази і мейозу, під час якої завершується кон югація гомологічних хромосом …   Український тлумачний словник

  • псевдобівалент — а, ч., біол. Асоціація, яка складається з двох хромосом і зовні нагадує бівалент, але не зумовлена кон югацією …   Український тлумачний словник

  • супряження — я, с., хім. Те саме, що кон югація …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»